Одностороння відмова від договору оренди
Відповідно до частини 1, 3 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно з статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Стаття 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відтак, деякі правники, посилаючись на вищезазначені норми права, вважають, що умови договору оренди (господарського договору), які дозволяють сторонам в односторонньому порядку відмовитися від договору, можуть бути визнані судом недійсними.
Єдине виключення з цього правила, на їх думку, є умова про односторонню відмову орендодавця від договору в зв’язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.
З такою позицію своїх колег погодитися не можу.
Так, загальні засади цивільного законодавства встановлені в статті 3 Цивільного кодексу України. До цього переліку належить, зокрема свобода договору.
За змістом положень статтей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо сторони чітко визначать в договорі оренди підстави та порядок односторонньої відмови від договору, то це не буде суперечити приписам статтей 188, 291 Господарського кодексу України. Адже, ці норми не містять заборони на врегулювання між сторонами в договірному порядку таких умов.
Аналогічну позицію висловлює і Вищий господарський суд України у своїх численних судових рішеннях, зокрема у постанові від 04 жовтня 2016 року по справі № 920/75/16.