Як правильно подати заяву до ЄСПЛ

Прикро, але факт залишається фактом: Європейський суд з прав людини перевантажений заявами з усієї Європи. Суд не встигає швидко розглядати усі заяви. Судове провадження може тривати до 10 років. В зв’язку з цим, суд вимушений дуже формально підходити до змісту кожної отриманої заяви і при будь-якому, навіть, незначному порушенні Регламенту вдаватися до радикальних дій – відмовляти в реєстрації та розгляді справи. В цій публікації я зупинюся лише на деяких важливих моментах, які допоможуть Вам правильно оформити заяву до ЄСПЛ.

Кожна індивідуальна заява має відповідати 47 Правилу Регламенту ЄСПЛ. На офіційному сайті суду розміщений формуляр заяви, а також нотатка для його заповнення. Будь ласка, чітко дотримуйтеся практичних рекомендацій, зазначених в нотатці.  Зі свого боку додам, що всі поля заяви, які стосуються заявника, мають бути заповнені, текст заяви повинен бути розділений на пронумеровані абзаци. До заяви мають бути надані копії необхідних супровідних документів. Кожна сторінка документа, на якій є хоч якась інформація або зображення, має бути пронумерована. Текст або зображення в документі мають чітко розпізнаватися. Документи не повинні бути прошиті або іншим чином скріплені між собою. Невиконання цих простих вимог призводить до відмови в розгляді заяви.

Не треба також разом з заявою направляти до суду аудіозаписи чи відеозаписи на будь-яких матеріальних носіях (CD, DVD, відео- або аудіокасети, флеш-диски і т.п.). В іншому випадку заяву може бути знищено з міркувань безпеки. Якщо Ви вважаєте, що наявний у Вас аудіозапис (відеозапис) має істотне значення для розгляду скарги, то відповідну частину аудіозапису (відеозапису) необхідно самостійно перевести в письмову форму (зробити розшифровку), долучивши її до скарги в якості додатку. Якщо робити розшифровку аудіозапису (відеозапису) недоцільно, наприклад, коли важливим є лише зображення, а не звук, то можна в заяві повідомити про конкретну обставину і зазначити, що у Вас є відеозапис, який підтверджує цю обставину. Якщо це буде необхідно, суд запросить у Вас відповідний аудіозапис (відеозапис).

Окремо хочу зупинитися на деяких умовах прийнятності заяви. Суд оголошує неприйнятною індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви. До явно необґрунтованих заяв відносяться: 1) заяви, в яких ставиться питання не про порушення прав людини, передбачених Конвенцією, а про порушення національними судами норм матеріального або процесуального права в конкретній справі (неправильне застосування судами норм права, неповне дослідження доказів, надання переваги одним доказам, а не іншим тощо); 2) заплутані і надумані заяви (заяви, з яких неможливо зрозуміти фактичні обставини або суть порушень; заяви, в яких викладені вочевидь вигадані факти тощо); 3) заяви, в яких обставини не підтверджуються належними доказами; 4) заяви з явно відсутніми порушеннями. До зловживання правом відносяться такі випадки: 1) введення суду в оману (свідоме спотворення обставин, фальсифікація документів, наданих до заяви; подання заяви під фальшивим іменем; свідоме приховування певних фактів тощо); 2) використання образливих, погрозливих, провокативних висловлювань проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти суду, його суддів, його канцелярії або її працівників; 3) умисне порушення вимоги про конфіденційність під час процедури дружнього врегулювання (ч. 2 ст. 39 Конвенції); 4) явно сутяжницька заява або позбавлена реальної мети (повторне подання аналогічних або схожих за змістом заяв тій, яку раніше суд вже визнавав неприйнятною; заява стосується незначної суми грошей; заява не стосується інтересів заявника тощо); 5) інші випадки, які судді визначають на власний розсуд, виходячи з обставин справи та поведінки її учасників (наприклад, заяви, які подаються виключно з політичних інтересів).